Їжачок і Звеза

17

Різне
Попередній

Наступний

В одному лісі жив Їжачок. Ти знаєш, які зазвичай бувають їжачки – діловиті і солідні, часто вони люблять шарудіти по ночах голками в траві. А цей Їжачок любив ночами мріяти. Іноді він робив це не один – у Їжачка була знайома Зірка. Це добре, коли у тебе є з ким розділити свої мрії. На жаль, вони не могли бачитися: іноді їм перешкоджали хмари, а іноді Земля поверталася не тим боком і заважала їм зустрітися. “Подумати тільки, – вигукувала іноді Зірочка, – нас РОЗЛУЧАЄ закон всесвітнього ТЯЖІННЯ!”

Після довгої розлуки Їжачок зазвичай говорив:

– Зірочка, я дуже скучив. Я так довго чекав тебе – майже вічність!

– Ти ж знаєш, наскільки сильними бувають іноді обставини, – говорила Зірка.

– Так, я знаю, – зітхав Їжачок.

А більше вони не говорили нічого. Вони тихо мріяли разом.

А коли наближався ранок, Зірка говорила:

– Мені пора.

– Я буду чекати тебе, – казав Їжачок, – я знаю, що це знову буде дуже довго, але я все одно буду чекати тебе, повертайся швидше!

– Я повернуся, ти ж знаєш, – говорила Зірка.

– Так, я знаю, – посміхався Їжачок.

Адже це так важливо – знати, що той, кого ти чекаєш, обов’язково повернеться, незважаючи навіть на всесвітні закони.